Гра як засіб об’єднання в методиці інтегрального виховання.

Ви коли-небудь зустрічали людину, якій не подобається грати? Чому всі отримують задоволення від гри? Для чого люди винайшли ігри? Чого ми навчаємось в процесі гри?

Всі діти народжуються з потужним імпульсом пізнавати і розуміти, створювати і руйнувати.

Кожна мить їхнього життя — це можливість пізнавати світ. Гра — це природний шлях, з допомогою якого вони вчаться, насолоджуються, пробують, змінюють та розвиваються. Ігри слугують дитині підготовкою до життя і будують в ній моделі поведінки і відношення до оточуючих. Завдяки грі нам легко приймати і відпрацьовувати закони і правила, які є для нас прикладом поведінки, яку ми практикуємо знову і знову в процесі гри, а потім реалізуємо в житті.

Іншими словами, сьогоднішня гра визначає стереотипи мислення і поведінки дитини в майбутньому.

В іграх, популярних сьогодні, абсолютну важливість має змагання. Зазвичай навіть ігри дітей молодшого віку містять жорстоку конкуренцію, як ніби «від цього залежить їхнє життя». Починаючи з віку дитсадка і далі природні змагальні зачатки підсилюються настільки, що для дитини значущою є кожна перемога, і на основі очок, набраних в перемогах і поразках, вона формує свою самоідентифікацію.

Мудрість, що вимагається від нас у розвитку сьогоднішніх ігор, полягає в тому, щоб

привести дитину до відчуття, що є завдання, які вона нездатна виконати сама, а тільки разом зі своїми друзями. Адже на скільки б не була людина самостійною, та коли вона одна — її сили обмежені. Але коли вона використовує свою унікальність, свої здібності заради успіху групи, і так само роблять її друзі, то їх сили ростуть і примножуються, і разом вони досягають будь-якої мети.

Успіх групи цілком належить всім її учасникам, а основою для створення найбільш надійної позитивної самоідентифікації є стосунки партнерства і взаємності.

 Природне прагнення до змагання заборонено пригнічувати; потрібно лише перетворити його в спільне групове змагання проти зовнішнього фактору, а не проти інших людей.

Наприклад, можна проводити командні перегони на час чи старатись перевершити попередні результати групи: зібрати всією групою пазл за найкоротший проміжок часу або разом пройти екстремальний маршрут, який неможливо пройти самому, а лише допомагаючи один одному.

Ігри на об’єднання ґрунтуються на основі існуючих ігор перш за все заради створення відчуття задоволення під час практики і навчання спільно діяти і для розвитку чуттєвості до інших. Ці якості призводять до спільного успіху і відчуття правильного зв’язку  між товаришами, без якого неможливо досягнути успіху — ні в грі, ні в житті.

Принцип, який діти повинні засвоїти під час гри — це принцип зв’язку, котрий говорить, що правильне об’єднання з іншими дозволяє кожному з нас досягнути того, до чого ми прагнемо. Це об’єднання вимагає від кожного трохи поступитись в своєму власному бажанні задля спільної групової дії. Критичним в грі є момент, коли дитина відчуває: «Я повинна поступитись в своєму бажанні, але я дуже не хочу цього. Хоча, з іншого боку… якщо я трішки поступлюсь, то досягну успіху разом зі всіма».

Іншими словами, зв’язок, що створюється між нами в групі — це головне. Завдяки йому ми відчуваємо задоволення, навіть якщо не справились з завданням.

 

 

Поділитися в соц. мережах

0

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *