Архив рубрики: СІМЕЙНЕ КОЛО

ШЛЮБ

SHLYUB_2Словник Даля насамперед дає слову «чоловік (дружина)» визначення «зв’язаний шлюбом, чоловік і дружина, повінчана пара.» Але потім Даль зазначає, що у цього слова є і більш «древнє» значення: «Спряжка, пара, ярмо», «співробітник або помічник». Далю вторить Велика Російська енциклопедія, де слово «чоловік» походить від слова «СУПРЯГА» — в первісному значенні «пара, разом запряжена»; одна з традиційних форм селянської трудової кооперації та взаємодопомоги в Росії.» Подружжя – означає «в одній упряжі», тобто дві людини, які тягнуть разом свій життєвий віз.

Але в психологічному плані тут потрібно внести деякі істотні уточнення. Подружжя – це не просто двоє в одній упряжці, а двоє, що тягнуть в цій упряжці СПІЛЬНИЙ вантаж, йдуть в ОДНОМУ напрямку, об’єднані ЄДИНИМИ цілями і завданнями. У такому випадку дійсно життя в подружжі призводить до отримання різних благ.

А якщо двоє «спряжені» тільки горезвісним штампом про шлюб, а життєві цілі у них різні, напрямки руху різні, погляди на життя різні, і в результаті їх зв’язаність їм тільки заважає – виходить не подружжя, а байка про лебедя, рака і щуку. Такі відносини не допомагають, а заважають кожному з двох вирішити свої завдання і т.п.

Однак для того, щоб бути «справжнім подружжям», зовсім необов’язково збігатися буквально в усіх дрібницях і деталях. Головне – щоб співпадали ваші життєві установки, ваші глобальні завдання. При цьому обидва цілком можуть володіти різним «біологічним годинником», різними смаками в їжі і одязі, різними вподобаннями в мистецтві і т.п.

Взагалі в таких сім’ях не все і не завжди буває гладко: трапляються і короткочасні розбіжності, і суперечки – всі ж живі люди! Але при цьому подружжя будь-які питання і проблеми вирішує саме спільно. І обидва в конфліктних ситуаціях ЗАЦІКАВЛЕНІ йти на компроміс, – а в першу чергу зацікавлені в психологічному комфорті «товариша по упряжці»: бо якщо той з якоїсь причини втратить здатність «тягнути» в спільному напрямку – постраждають обидва.

В принципі, відносини «істинного подружжя» мають на увазі взаємовигідне співробітництво у всьому. І головне – використання відбувається насправді в спільних інтересах.

І як не парадоксально, зрештою пара може стати самодостатньою – не тому, що їх до цього зобов’язує закон або мораль, а саме за внутрішніми мотивами. Головне – те, що психологічно вони завжди разом (практично на рівні несвідомого), і знову ж таки це гарантує їм захист від усіляких складнощів.

І ті чоловіки й жінки, які в змозі піднятися над ворожнечею статей, подвійною мораллю та іншими забобонами, цілком здатні створити для взаємного задоволення такий істинно подружній союз. Правда, для цього необхідний інтелектуальна та психологічна праця, але просто так, власне, нічого в житті не дається. І безсумнівною нагородою за цю працю є міцна і взаємовигідна співдружність двох однодумців, саме про яку і говорять «муж и жена – одна сатана». А «сатана», до речі, тому, що проти такого союзу краще нічого не затівати – собі ж дорожче …

І звичайно, всяке подружжя (саме в згаданому сенсі) – неодмінно сім’я. Але при цьому не кожна сім’я є подружжям, навіть якщо вона складається з чоловіка і жінки, які начебто живуть разом і начебто йдуть по життю поруч. А тим більше «повного подружжя» не забезпечує сама по собі жодна реєстрація шлюбу.

Іншими словами, — якщо у двох є спільні завдання, які вони успішно вирішують без офіційної реєстрації, якщо обидва і так йдуть по життю «в одній упряжці», і при цьому не горять бажанням узаконювати свої стосунки – це їхнє особисте право! Особливо якщо жоден з них від такого життя не страждає, і обидва з честю несуть взяті на себе моральні, матеріальні, психологічні та інші зобов’язання один перед одним.

Але чи можна називати «не проштамповане» подружжя шлюбом? Відповідь на це питання теж починається з того, що взагалі означає слово «брак».

 

Джерело: http://www.naritsyn.ru/were_leaving_in_a_cloud_castle_or_the_last_word_on_civil_marriage.htm

# Подружжя # шлюб # сімейні_відносини

«Як досягти взаєморозуміння в сім’ї «

_20120922_1091295350

Наш світ здається нам дуже заплутаним. Він влаштований так, що на нас впливає безліч факторів, які формують нашу свідомість, стан, настрій.
Ми постійно перебуваємо в ситуації, коли інформація, яка до нас надходить, викликає у нас стан неприйняття, відторгнення, подиву, опір. Так трапляється, коли ця інформація відповідає сформованим у нас уявленням про життя, про людей, про світ.
Важко прийняти думку іншого, якщо вона розходиться з нашою. Відсутність розуміння з різних питань є коренем багатьох конфліктів, розборок, сварок у сім’ях.
У нас немає жодної можливості домогтися взаєморозуміння, якщо ми будемо виходити тільки з власної думки. Іноді вдаються до третьої сторони і наше просування до взаєморозуміння залежить від того оточення, яке задає мені напрямок досягнути взаєморозуміння. Я повинен налаштуватися на такий зв’язок з членами сім’ї, щоб подивитися на ситуацію з їхньої позиції. Побачити себе в них. Таким заміщенням я опиняюся в ситуації, коли світ і людські відносини є проявом загальної пов’язаності, залежності і взаємообумовленості. І цей закон є універсальним. Кожен член сім’ї повинен передати це відчуття іншому або намагатися зробити це. Це не буде жертвою, поступкою проти себе. Це буде доброю волею пробудити у відповідь прагнення у членів моєї сім’ї. Раціональності тут жодної немає.
Взаєморозуміння — це чуттєвий настрій на іншого. Особистий аспект нерозуміння переноситься у сферу міжособистісного об’єднання. Взаєморозуміння – означає розуміти позицію один одного, поважати цю позицію і знати цілі, до яких веде взаєморозуміння. Виходити з того, чого ми хочемо досягнути в результаті взаєморозуміння.