Архив рубрики: СВІТ НАВКОЛО НАС

Що насправді нас мотивує?

Багато керівників все ще впевнені, що найкращий спосіб мотивувати  співробітника до високих результатів — це грошова винагорода чи інші «пряники». Але люди не завжди працюють заради грошей. Виявляється, не все так просто. Читайте розділ книги Деніела Пінка «Драйв: Що насправді нас мотивує».

kupyury

 

http://www.e-xecutive.ru/knowledge/edition_dream/1783567/?page=0

ДЕНЬ ЩАСТЯ — ЩОДНЯ АБО РІВНОВАГА ЩАСТЯ 

3840x2560_0-0-3840-2560_nastroeniya-lyudi-devushka-devochka-zhenschina-zont

 

«Людина народжена для щастя, як птах для польоту».

В.Г. Короленко

 

Дивні факти.

Літати людина навчилася вже більше століття тому, а от стати щасливою… Ця мрія настільки заманлива, що відмовитися від неї просто неможливо . Тому запрошую читача спробувати порозмислити на цю тему.

Кожен з нас може згадати декілька щасливих миттєвостей. Спробуємо їх проаналізувати і, можливо, нам вдасться отримати з цього аналізу дещо цінне .

Мені особисто згадуються три щасливих випадки з мого дитинства, молодості та зрілості. У дитинстві батьки подарували мені велосипед. Для мене у цей день сонце світило яскравіше. Інший спомин пов’язаний з весіллям. Тепло від того дня супроводжує мене і донині. І, наостанок, років 25 тому, коли я працював начальником цеху, мені вдалося попередити розлучення у родині одного з робочих.

У першому випадку я був отримувачем щастя. У другому двоє дарували щастя один одному. У третьому я, здавалося б, всього лиш витратив купу часу, енергії та нервів, а щастя припало на долю іншої сім’ї. Але, нехай пробачить мені улюблена дружина, саме у третьому випадку я відчув найгостріше відчуття щастя. Виходить, що найбільше  щастя  відчуваєш не отримуючи його від інших, а коли даєш його іншим і навіть, не рідним і близьким. Це перший дивний факт.

Тепер припустимо, що зараз, у цю мить я абсолютно щасливий. Надімною велике сонячне безхмарне небо. Але раптом до товариша постукала біда – на небі з’явилася хмаринка. Зустрів жінку з заплаканими очима – мінлива хмарність. Побачив маленьку дитину-інваліда – суцільна хмарність… І так до грозової зливи.

Здавалося б, насолоджуйся своїм щастям і не бери до голови біди інщих. Але ж ні, не виходить. Навіть якщо ти дійсно здатен ігнорувати нещастя інших, вони, кінець кінцем, прийдуть забрати у тебе твоє щастя (революції, «експропріація експлуататорів»). Ось і другий дивний факт: виходить, не можу я бути щасливий один, окремо від інших.

І ось ще з тієї ж серії. Загальновизнано, що наша людська сутність егоістична. Але от самі слова «егоізм» і «індивідуалізм» на відміну від слів «взаємодопомога» і «дружба» викликають у нас негативні емоції. Наша власна сутність нам неприємна?!

Якщо пригадати і уважно придивитися до свого життя, список дивних фактів можна доповнювати ще і ще.

Рівновага щастя.

Основна умова нормальної життєдіяльності любої системи є збереження і зміцнення рівноваги в ній. Якщо у системі людства одні щасливі, а інші ні – рівновага порушена. Таке порушення у навколишньому середовищі призводить до землетрусів, ураганів, стихійних лих… Те саме відбувається і у системі людських взаємовідносин – особистісні конфлікти, суспільні, соціальні, економічні і політичні катаклізми. Де вже тут до щастя, аби вижити!

Виходить, хочеш бути щасливим – піклуйся про рівновагу, виявляй турботу про щастя інших. І тоді щезнуть з нашого життя взаємна ворожнеча і конкуренція у гонитві за щастям тільки для себе особисто. Просто щезне «постачальник» лиха і нещасть.  Включення до цієї рівноваги не тільки взаємовідносин між людьми, але й відносин між людством і Природою, гарантує «дружні» взаємовідносини і з нею.

Тоді щастя можна визначити як наявність дружніх, гармонійних відносин. І чим вище рівень цієї взаємності, тим більше і взаємне відчуття щастя.

А  існування дивних фактів пояснюється дією закону «рівноваги щастя».

Підведемо підсумки.

Щасливі можуть бути або тільки всі разом, або ніхто.

Турбота про щастя інших рівнозначна турботі про особисте щастя.

Сієш зерна щастя – пожнеш колосся.

 

 

 

Любити іншого, як самого себе

25

 

Для того, щоб любити іншого, як самого себе, я повинен спочатку зрозуміти його потреби і постаратися їх наповнити. А партнер дізнається мої   потреби і наповнює їх. Йому необхідно відчути задоволення від мене, а я хочу відчути задоволення від нього.
Ми — різнобічні особистості, зайняті різними справами і не завжди вимагаємо уваги один від одного. Але все ж у нас постійно дрімає ця потреба, яку можна в будь-який момент пробудити і задовольнити декількома ніжними словами, дотиком. Потрібно знайти шлях до серця один одного, якщо, звичайно метою є Любов.

Любов до жінки як досконалість природи

77kOTtCzJHg2      Красу жінки пов’язують з «гарна на лиці, зовнішністю, материнством» і т.д. Але в чому ж її досконалість? Можна виходити з досконалої реальності, в      якій ми знаходимося — нежива матерія, рослини, тварини і людина, — красива, добра і досконала. І тільки від мого ставлення і особистого виправлення  залежить, чи зможу я ставитися до неї з абсолютною любов’ю. Мова йде про ставлення до загальної природи і виправлення людини: наскільки я заповнив,  покрив свій злий початок цією любов’ю. Тоді я не бачу в реальності ніякого недоліку, вона вся — як прекрасна жінка.
Досконалість з’являється тоді, коли я бачу, що хороші і погані речі заповнюють одна одну і не можуть існувати окремо. Добро не може існувати без зла, а  зло є опорою для розкриття добра.
Часто в жінці, особливо своїй, близькій, а також і в інших людях, ми розкриваємо тільки погане. Ми навіть не можемо, а часто не хочемо бачити нічого доброго. Але тільки над усіма недоліками може виникнути, розвинутися справжня Любов.

Дати правильне наповнення бажань

Maket_19Сьогодні діти дуже швидко стають самостійними у своїх вимогах і запитах. Проте ми не піклуємося про те, щоб ця самостійність додавала дитині  уміння зберігати з оточенням правильний зв’язок, такий же, як і з нами в перші роки і навіть у передродовий період. Якщо ми не допоможемо дитині або дорослому зрозуміти, що йому насправді бракує  в житті, то загостримо кризу вже не лише в сім’ї, а в глобальному масштабі.

Адже це віддалення людини від оточення – і є причиною  всіх інших кризових граней, з якими ми стикаємося сьогодні. Колись людина відчувала причетність до свого міста, кварталу, вулиці  і сусідами вважалися не лише ті, хто жив в одному під’їзді. Але у наш час я ледве знайомий з мешканцями квартири навпроти.

Така ситуація відключає людину від оточення, викликаючи в її житті море бід і проблем.  А до того ж ми нездатні наповнювати суспільство, бути народом, країною, компенсувати те, чого бракує  в міжнародних відносинах.

Поняття рідного двору сьогодні поширилося на  увесь світ, але мій зв’язок з ним збитковий, оскільки всім нам бракує внутрішньої  основи для нового світосприймання. Кордони стираються, життєвий простір зростає, але ми не заповнюємо пустоти між нами родинними стосунками.

Немає сумнівів в тому, що виправлення світу повинне, перш за все, фокусуватися і спрямовуватися на виправлення родинного взаємозв’язку. Цьому, безумовно, є безліч причин, які зводяться до тієї ж початкової потреби. Людина потребує сім’ї і хоче продовжувати рід.

МАТЕРIЯ ЛЮБОВІ

sem'yaЛюбов завжди сприймалася людьми як найбільша  властивість і цінність, даром, яким наділяються згори. Тобто, фактично, вона не відноситься до нашого матеріального світу. Згідно психології, любити іншу людину — значить діяти по відношенню до неї  виходячи з її  бажань. Якщо ти почнеш ставитися до інших з любов’ю, в тобі починає діяти сила, яка виходить із твоїх власних бажань і намірів насолодитися цим почуттям. Але, тільки в тому випадку, коли я відчуваю іншого, відчуваю його бажання, і наповнюю тим, чим практично можу наповнити за допомогою своїх бажань і можливостей, без очікування насолодитися самому, виникає незнайоме почуття наповнення. І, якщо у відповідному дії, ти отримуєш те ж відношення, тоді то і виникає «матерія» кохання, не властива нашому матеріальному світу. Вона виникає тільки між нами, від нашого зустрічного руху — дати наповнення бажань один одного.

Якщо подібні відносини любові стають принципом стосунків людей у світі, то весь наш світ наповнюється новою матерією життя, здатної заповнити всі недоліки у відносинах між людьми, як на особистому, так і на громадському рівні. Це любов між усіма. Між всією реальністю, яку ми відчуваємо до  нестями. Раніше ми дивилися на реальність в бажанні все поглинути, а зараз, ніби надівши окуляри, знаходимо нове ставлення і дивимося на навколишнє в бажанні все заповнити. Кожна людина бажає, щоб всі відчували від неї добро, насолоду, добавку задоволення в житті. Це і є любов. Це називається любити. Тоді в кожну мить життя перед нами відкриваються нескінченні можливості. Якщо я насолоджуюся тим, що іншим приємно, коли я їх насолоджую, то моє життя наповнене. Вся реальність в моєму сприйнятті змінюється

Актор Керк ДУГЛАС

Studio_publicity_Kirk_DouglasКерк ДУГЛАС Актор, 94 роки, Беверлі-Хілз

 

Якщо ви хочете чого-небудь домогтися, у вас повинно вистачати мужності на невдачі.

Я кажу синам, що у мене в дитинстві були переваги, яких вони позбавлені. Я народився в дуже бідній єврейській родині, у самій жахливій убогості. Мені нікуди було рухатися, окрім як вгору.

Давайте дітям більше свободи. Нехай роблять помилки. Не завалюйте їх порадами. Поважайте в дитині особистість. Це як гра в кості: ти їх кидаєш і дивишся, що випаде.

Чим ти старше, тим глибше відчуваєш любов.

Чим більше я вивчав Тору, тим менше в мені залишалося релігійного. Я зрозумів, що богу не потрібні наші хвали. Він хоче від нас тільки одного – щоб ми стали кращими.

Самолюбство є у кожного.

Коли мене покликали до Голівуду вперше, я відмовився. Потім народився Майкл, а грошей не було, і я приїхав. Іноді те, що тебе зв’язує, водночас дає тобі свободу.

Якби я зустрів людину, яка жодного разу в житті не згрішила, я навряд чи захотів би з нею спілкуватися. Люди з вадами цікавіші.

Як би погано не йшли справи, вони завжди можуть бути ще гіршими. Після інсульту у мене з’явився дефект мови – ну  то й що? У Мойсея він теж був, але хіба йому це завадило?

Помилки, які люди вважають помилками, часто зовсім такими не є.

Пам’ятайте Макмерфі, героя книги «Над гніздом зозулі»? Він хотів виламати раковину зі стіни, але не міг. І ось він іде з кімнати, всі ці хлопці дивляться йому вслід, а він обертається і каже: «Але я хоча б спробував, чорт забирай!» Іноді я думаю, що це чудово підійшло б для моєї епітафії.

Старість – у людини в голові. Я пережив падіння вертольота і операцію на спині. Мені вшили кардіостимулятор. Я переніс удар і ледь не покінчив із собою. Але я кажу собі: я повинен рости і вчитися далі. Це єдина протиотрута від старості.

Можливо, після смерті ви опинитеся перед великим бородатим дідом на великому троні і запитаєте у нього: «Це рай?» А він відповість: «Рай? Та ви щойно звідти!»

Релігія вбила мільйони людей. Щось з нею явно не так.

Багато хто любить згадувати про минуле. Кажуть, що фільми раніше були кращими, що усі актори були видатні … Але я так не думаю. Сам я можу сказати про минуле тільки одне – що воно пройшло.

Думки про інших відволікають вас від постійних думок про себе.

Здається, тільки тепер я по-справжньому знаю, хто я. Мої переваги, мої слабкості – все це наче варилося довгі роки на повільному вогні і потихеньку випаровувалось, так що врешті-решт в горщику залишилася тільки моя суть, те, з чим я стартував спочатку.